{"ID":15981,"ParentContentListID":null,"Title":"У Рівному попрощаються із двома Героями","ShortContent":null,"Priority":1,"PublicDate":"2023-01-21T00:00:00","ActualFromDate":null,"ActualToDate":null,"URL":null,"UrlDescription":null,"UrlLabel":null,"UrlOpenInNewWindow":false,"ContentID":10570,"Content":"<!DOCTYPE html>\n<html>\n<head>\n</head>\n<body>\n<div>\n<div dir=\"auto\">\"Хто, якщо не я?\" Таким життєвим принципом керувалися наші Герої, яких вже завтра проведемо в останню путь, - Микола Сірук та Дмитро Єфіменко.</div>\n<div dir=\"auto\">&nbsp;</div>\n</div>\n<div>\n<div dir=\"auto\"><img src=\"https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/tf2/1/16/1f1fa_1f1e6.png\" alt=\"\uD83C\uDDFA\uD83C\uDDE6\" width=\"16\" height=\"16\" />Микола Сірук народився у Рівному, закінчив 11 школу, а за тим продовжив навчання у коледжі, де здобув фах лаборанта хімічних досліджень.</div>\n</div>\n<div>\n<div dir=\"auto\">Веселий, добрий, спортивний юнак пройшов службу в армії у Кропивницькому. А коли повернувся додому, працював у рідному місті та за кордоном. Саме там на чужій землі його застала новина про початок повномасштабного вторгення росії у нашу країну. Без вагань Микола вже на третій день повернувся додому. А згодом був призваний захищати рідну землю.</div>\n</div>\n<div>\n<div dir=\"auto\">\"Хто, як не я\" - говорив він рідним, коли став пліч-о-пліч з побратимами на захист України. Щирий патріот любив своїх рідних та Батьківщину понад усе.</div>\n</div>\n<div>\n<div dir=\"auto\">\"Він дуже хотів служити в АЗОВі. Дуже радів, коли все ж туди потрапив, був там серед своїх,\" - пригадує сестра Героя Вікторія.</div>\n</div>\n<div>\n<div dir=\"auto\">Микола відчував себе на своєму місці, мужньо виконував свій обов'язок захисника України.</div>\n</div>\n<div>\n<div dir=\"auto\">Вони вже поверталися із завдання, коли потрапили під обстріл. Із численними пораненнями його доставили у лікарню, але врятувати життя Героя, на жаль, не вдалося...</div>\n</div>\n<div>\n<div dir=\"auto\">25-річний Микола Сірук помер від отриманих поранень 19 січня...</div>\n</div>\n<div>\n<div dir=\"auto\">Сестра Героя пригадує його останні слова, сказані побратимам: \"Нехай наші азовці прочитають молитву, яку ми читали щоранку. А на моїй могилі повісять прапор України та АЗОВу.\"</div>\n<div dir=\"auto\">&nbsp;</div>\n<div dir=\"auto\"><img style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"https://rvrada.gov.ua/portalfiles/1/1/15981/324740305_1081269023270307_289730448834598027_n.jpg\" alt=\"\" width=\"640\" height=\"953\" /></div>\n<div dir=\"auto\">&nbsp;</div>\n</div>\n<div>\n<div dir=\"auto\"><img src=\"https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/tf2/1/16/1f1fa_1f1e6.png\" alt=\"\uD83C\uDDFA\uD83C\uDDE6\" width=\"16\" height=\"16\" />Дмитро Єфіменко народився у місті Пологи на Запоріжжі. Закінчив місцеву школу, а за тим - Бердянський державний педагогічний університет. Працював вчителем математики та інформатики у рідному місті.</div>\n</div>\n<div>\n<div dir=\"auto\">Раптово та болісно увірвався у його життя 2014 рік...</div>\n</div>\n<div>\n<div dir=\"auto\">\"Дмитро завжди відстоював справедливість, тому у 2014-му пішов добровольцем, аби захищати рідних людей, місто, країну під час проведення антитерористичної операції. Відслужив рік. Нагороджений відзнакою Президента України \"За участь в антитерористичній операції\", відзнакою \"За оборону Маріуполя\", - розповідає дружина Героя Оксана.</div>\n</div>\n<div>\n<div dir=\"auto\">Після повернення Дмитро налагоджував мирне життя, повернувся на роботу вчителя математики та фізики, разом із дружиною ростили двох донечок.</div>\n</div>\n<div>\n<div dir=\"auto\">\"Він був надзвичайно добрим, люблячим татом, чоловіком, братом, сином... Він оберігав нас від усього, поряд з ним ми відчували себе насправді наче за кам'яною стіною,\" - продовжує Оксана.</div>\n</div>\n<div>\n<div dir=\"auto\">Та вже 24 лютого усе змінилося... Щойно пролунав заклик Президента України до резервістів, Дмитро зібрав речі та знову став на захист Батьківщини.</div>\n</div>\n<div>\n<div dir=\"auto\">\"І після початку війни, і раніше Дмитро говорив про росіян прямо: \"Якщо не ми підемо проти, то вони прийдуть сюди. А цього не можна допускати,\" - каже жінка.</div>\n</div>\n<div>\n<div dir=\"auto\">Його ж рідне місто та сім'я опинилися у небезпеці.</div>\n</div>\n<div>\n<div dir=\"auto\">\"Упродовж місяця ми жили в окупації. Дмитро постійно повторював, щоб ми виїжджали, щоб не лишалися там... На початку квітня ми з донечками приїхали у Рівне, адже тут є рідня, я сама з Рівненщини...\" - розповідає дружина Героя.</div>\n</div>\n<div>\n<div dir=\"auto\">Після переїзду кожен з подружжя зайняв свій фронт - Дмитро воював на Донеччині, а Оксана з перших днів і досі волонтерить в обласному штабі.</div>\n</div>\n<div>\n<div dir=\"auto\">Та окрім рідного дому, ворог забрав у сім'ї значно більше. 38-річний Дмитро Єфіменко загинув 13 січня у Бахмутському районі Донеччини...</div>\n</div>\n<div>\n<div dir=\"auto\">Прощання із Героями відбудеться завтра, 22 січня, об 11.00 на майдані Незалежності. Поховають їх на кладовищі \"Нове\"...</div>\n<div dir=\"auto\">&nbsp;</div>\n<div dir=\"auto\"><img style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"https://rvrada.gov.ua/portalfiles/1/1/15981/323642637_3386445711625966_8926237882683283247_n.jpg\" alt=\"\" width=\"640\" height=\"814\" /></div>\n</div>\n</body>\n</html>","AvatarURL":"http://rvrada.gov.ua/portalfiles/1/1/15981/324101651_859942425278428_506353368272472591_n.jpg","AvatarAlt":null,"Tags":[{"ID":273,"Name":"війна"}],"Files":[{"FileName":"324101651_859942425278428_506353368272472591_n.jpg","ExtensionType":8,"FileSize":125305,"Extension":"jpg"},{"FileName":"324740305_1081269023270307_289730448834598027_n.jpg","ExtensionType":8,"FileSize":94688,"Extension":"jpg"},{"FileName":"323642637_3386445711625966_8926237882683283247_n.jpg","ExtensionType":8,"FileSize":75985,"Extension":"jpg"}]}