{"ID":16124,"ParentContentListID":null,"Title":"Рівне попрощається із Євгенієм Козачанським, Сергієм Старовєровим та Юрієм Ромашко...","ShortContent":null,"Priority":1,"PublicDate":"2023-02-10T15:42:30.607","ActualFromDate":null,"ActualToDate":null,"URL":null,"UrlDescription":null,"UrlLabel":null,"UrlOpenInNewWindow":false,"ContentID":10655,"Content":"\n\n\n\n\n
\n
Іще трьох вірних захисників проведе Рівне у останню путь - Євгенія Козачанського, Сергія Старовєрова та Юрія Ромашко...
\n
\n
\n
 
\n
\n
\n
\uD83C\uDDFA\uD83C\uDDE6 Євгеній Козачанський народився на Сумщині у селі Слобода. Згодом мама знайшла роботу на Рівненщині, тож переїхали до нашого міста. Вже у Квасилівському училищі Євгеній здобув фах слюсаря зварювальних робіт.
\n
\n
\n
 
\n
\n
\n
Строкову службу в армії проходив на Миколаївщині.
\n
\n
\n
 
\n
\n
\n
“Згодом їх перевели у Крим, але коли почалися там події 2014 року, знову повернули на Миколаївщину. Вже звідти Женя повернувся додому, а в Україні почалась антитерористична операція,” - розповідає дружина Героя Катерина.
\n
\n
\n
 
\n
\n
\n
Євгеній працював з спеціальністю, разом із Катериною виховували двох діток — 4-річну донечку та 3-річного синочка.
\n
\n
\n
 
\n
\n
\n
“Женя був надзвичайно добрим, завжди усіх виручав, приходив на допомогу, мав багато друзів. Я запальна, а він завжди намагався мене заспокоїти, знайти компроміс, аби тільки не було конфлікту. Він надзвичайно любив дітей,” - продовжує Катерина.
\n
\n
\n
 
\n
\n
\n
Коли ж почалося повномасштабне вторгнення, Євгеній не міг лишатися осторонь.
\n
\n
\n
 
\n
\n
\n
“Він як раз був у відпустці, тому просто не міг сидіти на місці. Пішов у військкомат добровольцем, поки чекав виклику — розвантажував допомогу на волонтерських складах. У перші дні ми фактично весь час були з дітьми в укритті. Він дуже за нас переживав. А 9 березня, саме на день народження донечки, поїхав на війну,” - продовжує дружина Героя.
\n
\n
\n
 
\n
\n
\n
Про свої військові будні Євгеній розповідав мало, прагнув захистити рідних. Дуже просив дружину, аби разом із дітками поїхала за кордон, щоб бути у безпеці. Але Катерина відмовилась, тоді Женя наполягав, аби не ігнорували повітряні тривоги і завжди ховалися в укриття.
\n
\n
\n
 
\n
\n
\n
30 березня 2022 року 29-річний солдат Євгеній Козачанський та іще троє побратимів загинули внаслідок мінометного обстрілу ворогом їх колони в районі Авдіївки на Донеччині...
\n
\n
\n
 
\n
\n
\n
“Ми спілкуємося із рідними хлопців, які загинули разом із Женею. Завдяки його доброті та умінню знаходити друзів, зараз ми всі стали підтримкою один одному, хоча й знайомі не були... Справа в тому, що тіло Жені не можна було опізнати... Двічі проводили аналіз ДНК, неймовірно довго чекали. А коли отримали підтвердження, вимушені були пройти іще через труднощі. Женю поховали у Дніпрі, як невідомого. То потрібен був час, аби дозволили його ідентифікувати...” - продовжує Катерина.
\n
\n
\n
 
\n
\n
\n
Тепер же Герой повертається додому...
\n
 
\n
\"\"
\n
\n
\n
 
\n
\n
\n
\uD83C\uDDFA\uD83C\uDDE6 Сергій Старовєров народився у Гощі. Навчався у 13 школі Рівного, а за тим опановував спеціальність \"водопостачання та водовідведення\" у Національному університеті водного господарства та природокористування.
\n
\n
\n
 
\n
\n
\n
В останні роки поєднував роботу водієм на пасажирських перевезеннях за кордон та менеджера з постачання компанії \"Divinol\".
\n
\n
\n
 
\n
\n
\n
Коли прийшла велика війна у нашу країну, Сергій, хоч і не мав досвіду, пішов добровольцем у територіальну оборону. А вже у травні його мобілізували до ЗСУ.
\n
\n
\n
 
\n
\n
\n
\"Спершу Сергій захищав кордон на Волині. Він навіть спіймав ворожу ДРГ. Я упізнав його, відразу зателефонував. А він так спокійно, так, то я,\" - розповідає брат Героя Олександр.
\n
\n
\n
Веселий, компанійський Сергій мав, здається, мільйон друзів. А ще дбав про двох синів - рідного від першого шлюбу та прийомного у другому. Обом хлопчикам заледве виповнилося вісім...
\n
\n
\n
 
\n
\n
\n
\"Він часто жартував. Іноді його жарти були на межі - навіть чорний гумор, але це додавало йому особливості. Усі його друзі знали про оцю його любов до особливого гумору, тому сприймали спокійно, а інші не завжди розуміли. Отаким усміхненим він назавжди залишиться в пам'яті,\" - продовжує брат.
\n
\n
\n
 
\n
\n
\n
Після Волині, Сергій навчався на \"ловця дронів\" у Львові, а також проходив курс штурмової піхоти. За тим удосконалював військові навики у Сумах.
\n
\n
\n
 
\n
\n
\n
\"Уже після цього їх перекинули у Соледар. Там вони утримували четверту соляну шахту. Повинні були відступити, але стояли до останнього, поки не потрапили в оточення. Він загинув, коли їх підрозділ відступав,\" - продовжує Олександр.
\n
\n
\n
 
\n
\n
\n
32-річний солдат Сергій Старовєров загинув 9 січня від сліпого вогнепального поранення у голову...
\n
 
\n
\"\"
\n
\n
\n
 
\n
\n
\n
\uD83C\uDDFA\uD83C\uDDE6 Юрій Ромашко народився у Рівному, навчався у 11 школі. Але з часом вимушений був переїхати з міста.
\n
\n
\n
 
\n
\n
\n
“Його вітчим отримав травму, тож потрібно було за ним доглядати, дбати про молодшого брата, бо ж я постійно на роботі. Усе це робив Юра, хоч йому було лише 10 років... У цих турботах пройшло все його дитинство. Він швидко подорослішав, став справжнім чоловіком,” - розповідає мама Героя Наталія.
\n
\n
\n
 
\n
\n
\n
У жовтні 2020 року, коли Юрію було 19, він пішов на строкову службу в армію. А вже у лютому 2021 підписав контракт із ЗСУ на три роки.
\n
\n
\n
 
\n
\n
\n
“Він був на Донеччині, коли телефонував завжди розпитував про діток — його донечці чотири, а сину скоро виповниться два рочки. Дуже скучав за ними, переживав, надзвичайно любив,” - продовжує мама.
\n
\n
\n
 
\n
\n
\n
Веселий, життєрадісний Юрій був упевнений, що повернеться додому до своїх рідних.
\n
\n
\n
 
\n
\n
\n
“Він так любив життя! Ніколи не розповідав, що там на службі, як у них. У нього завжди все нормально, навіть не казав, де знаходиться. Йому тяжко було про все це говорити, казав, що те все не передати словами. Але він завжди оптимістично додавав: “Все одно я виживу!” - пригадує мама.
\n
\n
\n
 
\n
\n
\n
7 жовтня 2022 року колону, в якій рухався 24-річний солдат Юрій Ромашко, обстріляв ворог...
\n
\n
\n
 
\n
\n
\n
“Влучили в танк, де був Юра і ще один солдат, вони обоє фактично згоріли там... Опізнати тіло було неможливо, тому ми довго чекали на результат ДНК-експертизи. І от отримали підтвердження...” - каже мама.
\n
 
\n
\"\"
\n
\n
\n
 
\n
\n
\n
Прощання із Герями відбудеться завтра, 11 лютого, о 10.00 на майдані Незалежності. Поховають їх на кладовищі \"Нове\"...
\n
\n\n","AvatarURL":"http://rvrada.gov.ua/portalfiles/1/1/16124/троє_мр.jpg","AvatarAlt":null,"Tags":[{"ID":273,"Name":"війна"}],"Files":[{"FileName":"троє_мр.jpg","ExtensionType":8,"FileSize":276582,"Extension":"jpg"},{"FileName":"photo1676037452.jpeg","ExtensionType":19,"FileSize":198836,"Extension":"jpeg"},{"FileName":"зображення_viber_2023_02_10_17_30_48_244.jpg","ExtensionType":8,"FileSize":57839,"Extension":"jpg"},{"FileName":"зображення_viber_2023_02_10_15_57_38_247.jpg","ExtensionType":8,"FileSize":205760,"Extension":"jpg"}]}