{"ID":19583,"ParentContentListID":null,"Title":"Завтра у Рівному віддадуть шану загиблому захиснику України Андрію Токарчуку","ShortContent":null,"Priority":1,"PublicDate":"2024-06-03T00:00:00","ActualFromDate":null,"ActualToDate":null,"URL":null,"UrlDescription":null,"UrlLabel":null,"UrlOpenInNewWindow":false,"ContentID":13221,"Content":"\n\n\n\n\n
\n
Андрій Токарчук народився 14 жовтня 1974 року у місті Рівне. У віці з 10 до 12 років він разом із родиною проживав у Туркменістані. Згодом повернувся до рідного міста.
\n
 
\n
\n
\n
«Ми навчалися в одному класі у 21 школі. Потім Андрій закінчив юридичний факультет ВСП \"Рівненський фаховий коледж НУБіП України\", а за тим економічний факультет Міжнародного економіко-гуманітарного університету. Строкову службу проходив у прикордонних військах у Криму. Все життя присвятив непростій та небезпечній справі – службі у поліції – спершу у відділі боротьби з економічною злочинністю, а потім у карному розшуку. Майором поліції пішов на пенсію. Він мав золоті руки, багато робив по дому, йому все піддавалося», - розповідає дружина Героя Тетяна.
\n
 
\n
\n
\n
На певний час Андрій виїхав до Польщі, де працював на деревообробному підприємстві.
\n
 
\n
\n
\n
«Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, Андрій повернувся з-за кордону додому. Сказав, що мусить нас захистити: мене і сина, хоч він вже і дорослий… Стриманий, спокійний, дуже інтелігентний. Андрій спершу пройшов навчання, а потім працював з безпілотними літальними апаратами. Він мало говорив загалом, не багато розповідав про службу. Знаю, що брав участь у боях за Токмак, бачив, як гинуть його побратими… Мав контузію, приїжджав додому, аби побути хоч трохи зі мною, підлікуватися і знову повернувся на передову. Андрій був міцним чоловіком, не боявся нічого – міг виїжджати на автівці за побратимами, міг полагодити авто, міг практично усе», - продовжує дружина.
\n
 
\n
\n
\n
На жаль, 22 травня під час виконання бойового завдання 49-річний Андрій Токарчук отримав важке поранення на Донецькому напрямку…
\n
 
\n
\n
\n
«20 років тому його батьки трагічно й одночасно загинули. Згоріли у своїй хаті від займання на горищі під час негоди. Андрій теж загинув від вогню. Він єдиний вийшов з охопленого вогнем бліндажа, після ворожого обстрілу. Він був Бійцем. Він дуже хотів жити й вмів виживати. Він майже тиждень боровся за своє життя в одному із Дніпровських шпиталів,» - розповідає близький товариш Героя Віталій.
\n
 
\n
\n
\n
31 травня 2024 року життя молодшого сержанта Андрія Токарчука обірвалося…
\n
 
\n
\n
\n
Прощання із Героєм відбудеться завтра, 4 червня, о 9.30 на майдані Незалежності у Рівному. Поховають його на кладовищі «Нове»…
\n
 
\n
\"\"
\n
\n\n","AvatarURL":"https://rvrada.gov.ua/portalfiles/1/1/19583/447249897_973491494785370_7829216611868922586_n.jpg","AvatarAlt":null,"Tags":[{"ID":273,"Name":"війна"}],"Files":[{"FileName":"447249897_973491494785370_7829216611868922586_n.jpg","ExtensionType":8,"FileSize":50516,"Extension":"jpg"},{"FileName":"photo_5400152674814516339_x.jpg","ExtensionType":8,"FileSize":64242,"Extension":"jpg"}]}