{"ID":19798,"ParentContentListID":null,"Title":"Завтра Рівне попрощається із двома захисниками – Володимиром Россінським та Василем Пацелюком","ShortContent":null,"Priority":1,"PublicDate":"2024-07-05T12:23:36.1","ActualFromDate":null,"ActualToDate":null,"URL":null,"UrlDescription":null,"UrlLabel":null,"UrlOpenInNewWindow":false,"ContentID":13398,"Content":"<!DOCTYPE html>\n<html>\n<head>\n</head>\n<body>\n<p>Володимир Россінський народився 26 червня 1982 року в Рівному в сім&rsquo;ї викладачів. Наймолодший з трьох братів, Володя продовжив справу батьків. З відзнакою закінчив Національний університет водного господарства та природокористування за спеціальністю &laquo;Водні ресурси&raquo;, вступив до аспірантури. У 2013 році захисти кандидатську дисертацію за спеціальністю &laquo;Технологія водоочищення&raquo;. Працював на різних посадах у рідному виші у Рівному, а в 2015 році був направлений у докторантуру в КПІ.</p>\n<p>&nbsp;</p>\n<p>&laquo;Надзвичайно розумний, начитаний Володя &ndash; автор 80 наукових праць, 11 наукових розробок &ndash; патентів. У 2020 році пішов працювати на Нову пошту. Саме тут і отримав повістку у серпні 2022 року. Це питання якось навіть не обговорювалось &ndash; Володя відразу вирішив, що піде служити. За плечима мав військові кафедру, тож спершу його направили на навчання в Академію сухопутних військ. А вже далі - на передову,&raquo; - розповідає брат Героя Роман.</p>\n<p>&nbsp;</p>\n<p>Володимир був близький із братами, підтримував племінників, був справжнім другом для кожного з них. Та намагався не розповідати багато про свої військові будні.</p>\n<p>&nbsp;</p>\n<p>На жаль, 28 травня 2024 року 41-річний старший лейтенант Володимир Россінький, відданий військовій присязі на вірність народові України, загинув у бою на Донецькому напрямку&hellip;</p>\n<p>&nbsp;</p>\n<p><img style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"https://rvrada.gov.ua/portalfiles/1/1/19798/Россінький__1___1___1_.jpg\" alt=\"\" width=\"640\" height=\"606\" /></p>\n<p>&nbsp;</p>\n<p>Василь Пацелюк народився 9 травня 1977 року в Рівному. Закінчив Національний університет водного господарства та природокористування за спеціальністю &laquo;Інженер-гідротехнік&raquo;, закінчив військові кафедру, отримавши лейтенантське звання. Василь присвятив себе роботі у галузі будівництва, разом із дружиною ростили трьох діток &ndash; 11-річного сина та донечок 13 та 3,5 років.</p>\n<p>&nbsp;</p>\n<p>&laquo;Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, Василь казав, що не буде ховатися чи відмовлятися, аби стати на захист. Говорив, що піде, якщо його покличуть. Прийшов час оновлювати дані у ТЦК, його запитали, чи він принесе документи на відстрочку, оскільки є багатодітним батьком, чи готовий йти служити? Він сказав, що готовий служити&hellip; Це було його рішення, яке ми прийняли повагою,&raquo; - розповідає дружина Героя Оксана.</p>\n<p>&nbsp;</p>\n<p>Як випускника військової кафедри, Василя направили на навчання у військову академію в Одесі, а потім була служба на Миколаївщині, Херсонщині&hellip;</p>\n<p>&nbsp;</p>\n<p>&laquo;За півтора роки служби Василь опинився на Покровському напрямку. Хоча спершу нас переконували, що він на нулі не служитиме. Та й він сам не розповідав, де він, намагався нас не хвилювати. Навіть не сказав, що отримав контузію, що страшенно мучився від головного болю, від високого тиску&hellip; Він все тримав у собі. Важко пережив смерть батька, яка сталася пів року тому, після того у нього скрізь по кишеням були ліки. Але нам не говорив, що йому погано, казав що то про всяк випадок&hellip;&raquo; - продовжує Оксана.</p>\n<p>&nbsp;</p>\n<p>На короткий лікарняний після отриманих осколкових поранень Василь приїхав додому. Побратими, з якими став дуже близький, чекали його повернення, часто телефонували. На жаль, не завжди із гарними новинами. Дуже добрий, відповідальний, неконфліктний Василь боляче сприймав новини про загибель побратимів&hellip;</p>\n<p>&nbsp;</p>\n<p>&laquo;Він сказав, що хоче побути сам перед поверненням до хлопців, і поїхав у Гощу. Напевне, не хотів, щоб ми бачили, як мучиться від болю&hellip;&raquo; - пригадує дружина.</p>\n<p>&nbsp;</p>\n<p>На жаль, отримані травми дали про себе знати &ndash; 3 липня 2024 року 47-річний старший лейтенант Василь Пацелюк помер&hellip;</p>\n<p><img style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"https://rvrada.gov.ua/portalfiles/1/1/19798/пацелюк__1___1_.png\" alt=\"\" width=\"640\" height=\"853\" /></p>\n<p>&nbsp;</p>\n<p>Прощання із Героями відбудеться завтра, 6 липня, о 9.30 на майдані Незалежності у Рівному. За тим чин похорону над Володимиром Россінським звершать у Свято-Покровському соборі. Попрощатися із Василем Пацелюком можна буде біля під&rsquo;їзду за адресою проживання (Соборна, 259). Поховають Героїв на кладовищі &laquo;Нове&raquo;&hellip;</p>\n<p>&nbsp;</p>\n</body>\n</html>","AvatarURL":"https://rvrada.gov.ua/portalfiles/1/1/19798/россінський_пацелюк_мр.jpg","AvatarAlt":null,"Tags":[{"ID":273,"Name":"війна"}],"Files":[{"FileName":"россінський_пацелюк_мр.jpg","ExtensionType":8,"FileSize":106697,"Extension":"jpg"},{"FileName":"пацелюк__1___1_.png","ExtensionType":9,"FileSize":6409408,"Extension":"png"},{"FileName":"Россінький__1___1___1_.jpg","ExtensionType":8,"FileSize":155322,"Extension":"jpg"}]}