![\"\uD83C\uDDFA\uD83C\uDDE6\"](\"https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/tf2/1/16/1f1fa_1f1e6.png\")
Олександр Карпюк народився 2 липня 1995 року в місті Рівне. Закінчив Рівненський коледж економіки та бізнесу, здобувши спеціальність \"Виробництво харчової продукції\". Отримав диплом молодшого спеціаліста, а також три посвідчення різних категорій: кухар 4-го розряду, бармен 4-го розряду та офіціант 4-го розряду. Крім того, він мав свідоцтво про підвищення кваліфікації за професією водій навантажувача.Протягом десяти років Олександр працював у різних закладах Рівного кухарем, а також мав досвід роботи за кордоном – кілька років працював у Польщі. Після повернення до України перейшов у сферу ІТ, працюючи віддалено.
З початку війни у 2014 році Олександр добровільно вступив до лав Добровольчого українського корпусу \"Правий сектор\". Він був справжнім патріотом, ще навчаючись у коледжі, відстоював незалежність України та добровільно став на її захист.
У 2021 році Олександр потрапив у серйозну автомобільну аварію, після якої отримав важкі травми. Унаслідок травм він отримав інвалідність 3-ї групи та пересувався за допомогою милиць.
Попри це, у 2024 році, маючи статус ветерана війни, Олександр пройшов операцію, після якої потрібна була тривала реабілітація. Однак він не став чекати повного відновлення і вже через кілька місяців добровільно повернувся на службу, пройшов навчання і став оператором БПЛА. Він був безмежно радий можливості знову захищати свою країну.
\"Його командири неодноразово відзначали Олександра як одного з кращих солдатів. Він мав гордість за своїх побратимів і щиро підтримував їх. Його називали справжнім героєм нашого часу – справедливим, мудрим, розумним, працьовитим, добрим і щирим. Олександр також захоплювався написанням віршів і прози, мав золоті руки, які могли створити щось унікальне. Він любив життя і був відданий своїм принципам\" , - розповідає наречена Героя Дарія.
На жаль, 29-річний солдат Олександр Карпюк загинув під час виконання бойового завдання 29 березня 2025 року.
У Героя залишилися батьки, донька та наречена.
Петро Ігорович Байдецький народився 2 серпня 1972 року в селі Коханівка, Тернопільської області. Закінчив Коханівську школу, після чого здобув фах токаря у професійному училищі міста Збараж.Все своє життя Петро Ігорович присвятив службі у Збройних силах України. Після строкової служби уклав контракт і продовжував виконувати військовий обов’язок, залишаючись відданим Батьківщині до останнього дня. Протягом своєї кар'єри проходив службу в різних військових частинах, але останні роки перебував у Рівному.
\"Він був щирою, відкритою людиною, мав багато друзів і завжди приходив на допомогу тим, хто цього потребував. Він захоплювався риболовлею та полюванням, любив проводити час із сім’єю\", - згадують рідні.
На жаль, серце 52-річного штаб-сержанта Петра Байдецького зупинилося 29 березня 2025 року…
У військового залишилися дружина, донька, внук, батьки.
Прощання із захисниками відбудеться завтра, 1 квітня, о 09.30 на майдані Незалежності в Рівному. Заупокійну службу за Олександром Карпюком проведуть у Свято-Покровському соборі. Поховають його на кладовищі \"Нове\". Поховають Петра Байдецького у селі Коханівка Тернопільська області.