$\"\uD83C\uDDFA\uD83C\uDDE6\"$ Василь Мудрик народився 10 жовтня 1976 року в місті Рівне. Навчався у загальноосвітній школі №9, згодом здобув фах столяра у Професійно-технічному училищі №1. Додаткову освіту здобував заочно у Національному університеті водного господарства та природокористування.

У 2015 році добровільно пішов на фронт, ставши на захист України в зоні проведення АТО. З невеликою перервою у 2021 році він знову повернувся до війська у 2022-му – вже під час повномасштабного вторгнення.

Був не лише військовим, а й талановитим артистом – понад 15 років танцював у заслуженому самодіяльному ансамблі танцю України \"Полісянка\". Це було його найбільшим захопленням ще зі школи й аж до дорослого віку.

На жаль, 21 квітня 48-річний молодший сержант Мудрик Василь Дмитрович помер у лікарні міста Київ від поранень отриманих внаслідок скиду вибухового пристрою 4 квітня у Запорізькій області.

У нього не було власної родини – ні дружини, ні дітей. Все життя присвятив роботі, захисту країни та мистецтву. У нього залишилися мама та молодший брат.

$\"\uD83C\uDDFA\uD83C\uDDE6\"$ Максим Мельник народився 5 серпня 1983 року. Навчався у 12-й школі міста Рівне, а після дев’ятого класу вступив до Рівненського професійно-технічного училища №10.

Працював у Рівненському академічному обласному театрі ляльок на посаді машиніста-декоратора сцени.

Його рідні згадують його як добру, відповідальну, щиру людину, яка завжди підтримувала близьких.

7 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання на Харківщині зник безвісти. На жаль, 20 квітня, під час евакуації тіл загиблих героїв підтвердився факт загибелі 41-річного солдата Максима Вікторовича Мельника.

$\"\uD83C\uDDFA\uD83C\uDDE6\"$ Сергій Федорчук народився 25 листопада 1980 року в Києві. Закінчив Рівненський інститут слов’янознавства Київського славістичного університету, здобувши фах товарознавця-експерта. Згодом отримав ще одну освіту в Київському університеті туризму, економіки і права за спеціальністю «Облік і аудит».

Його професійний шлях у державній службі розпочався 2004 року. За 20 років сумлінної праці став заступником начальника управління організаційної роботи Головного управління ДПС у місті Києві.

З початку повномасштабного вторгнення він добровільно став до лав Збройних Сил України. Пройшов найгарячіші напрямки — Херсонський, Миколаївський, Донецький. За свою відданість і мужність був відзначений нагородою «Хрест розвідника».

«Сергій завжди думав і сумував за своєю сім’єю, — згадують його побратими. — Він постійно хвилювався за дружину і доньок, особливо коли були обстріли Києва. Міг годинами розповідати про сім'ю Шукав кожну можливість, щоб хоча б на день побачити дітей. Він був не просто бойовим товаришем — він був Людиною з великої літери. Йому довіряли все — і техніку, і людей, і серце. І він ніколи не підводив».

\"Мій тато був справжнім героєм і патріотом. Він підтримував нас не тільки фізично, але й духовно. Але одне я знаю точно: тато назавжди залишиться в моєму серці, як приклад справжньої сили, відданості і любові до своєї країни, і людини, яка була готова боротися за наш спокій і мир, віддавши своє життя\", - згадують доньки Дана та Влада.

На жаль, 44-річний старший солдат Федорчук Сергій Васильович загинув 26 вересня 2024 року на Донеччині, під час виконання бойового завдання. Повернути тіло для достойного поховання вдалося лише зараз.

Прощання із Героями відбувається завтра, 25 квітня, о 10.00 на майдані Незалежності в Рівному. Заупокійну службу відбудеться у Свято-Покровському соборі. Сергія Федорчука поховають на Алеї Героїв на кладовищі \"Тинне\". Василя Мудрика та Максима Мельника поховають на Алеї Героїв кладовища \"Нове\".